Круглий стіл «Пам’яті героїв Крут»
29 січня минає 108 років від пам’ятного бою біля залізничної станції поблизу селища Крути, що на Чернігівщині, який відбувся між 4-тисячним підрозділом російської Червоної армії і загоном із 400 київських курсантів та козаків «Вільного козацтва». Того дня, ціною власного життя, українським воякам вдалося призупинити наступ противника на Київ і здійснити організований відступ, руйнуючи за собою колії та мости.
У Харківському механіко-технологічному фаховому коледжі імені О.О.Морозова ініціативною групою студентів було проведено круглий стіл «Пам’яті героїв Крут». Студенти 2 курсу розповіли про трагічні події і уроки Української революції, детально поінформували про висвітлення цього бою в історичній і художній літературі, про розвінчування міфів відносно цієї події, навели цікаві факти про подальшу долю учасників бою.
Євген Маланюк «Крути: народини нового українця». Упор., авт. передм. П. М. Мовчан. – Київ: Просвіта, 2015. – 36 с.
Аналізуючи військово-політичну ситуацію зими 1918-го, критикуючи владу Центральної Ради, Євген Маланюк зазначає, що саме в той час народився тип «нового українця, який боронив свою Вітчизну зі зброєю в руках». І яким би не був цінним Четвертий універсал, яким 22 січня було проголошено незалежність України, він мало чого був би вартий, якби не бій української молоді під Крутами.
Крути ввійшли в історію України як символ національної честі. Ті, хто загинув у битві під Крутами назавжди залишаться в нашій пам’яті. Вони полягли, щоб ми сьогодні жили у вільній і незалежній Українській державі.
Низько вклоняємося захисникам нашої держави, які зараз боронять територіальну цілісність і суверенітет України!
«Пам’яті тридцяти»
| На Аскольдовій могилі Поховали їх — Тридцять мучнів-українців, Славних молодих… На Аскольдовій могилі Український цвіт! — По кривавій по дорозі Нам іти у світ. | На кого посміла знятись Зрадника рука? Квітне сонце, — грає вітер І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн? Боже, покарай! Понад все вони любили Свій коханий край. | Вмерли в Новім Заповіті З славою святих. На Аскольдовій Могилі Поховали їх. Павло Тичина, 1918 рік |